Про Буревій

У 1994 році в структурі Міністерства внутрішніх справ України було створено військову частину, яка згодом стала базою для формування 1 бригади оперативного призначення НГУ у майбутньому. У зоні відповідальності підрозділу було забезпечення державної безпеки, охорона громадського порядку та стратегічно важливих об’єктів.

2015 рік став для бригади часом запеклих боїв на сході — військові стримували ворога під Вуглегірськом і Дебальцевим. Артилерія підрозділу забезпечувала вогневу підтримку, для піхоти, яка утримувала передові рубежі.

Від початку повномасштабного російського вторгнення бригада увійшла до угруповання, яке обороняло Київ. Бійці забезпечували захист ключових об’єктів у столиці та області, а також брали участь у тяжких боях за Мощун, Горенку та Романівку, зупинивши просування ворога на підступах до Києва.

Влітку 2022 року, коли ворог зосередив головний удар на Луганщині, підрозділи бригади увійшли до складу оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» й одразу опинилися в епіцентрі суворої битви. Гвардійці обороняли Сіверськодонецьк, де точилися жорстокі вуличні бої за кожен квартал і промислову зону міста, а пізніше утримували позиції в районі Лисичанська, який росіяни намагалися оточити, перерізавши логістичні маршрути. Після відходу українських сил з Луганщини бійці бригади продовжили виконувати завдання вже під Бахмутом.

Влітку 2022 року, коли ворог зосередив головний удар на Луганщині, підрозділи бригади увійшли до складу оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» й одразу опинилися в епіцентрі суворої битви. Гвардійці обороняли Сіверськодонецьк, де точилися жорстокі вуличні бої за кожен квартал і промислову зону міста, а пізніше утримували позиції в районі Лисичанська, який росіяни намагалися оточити, перерізавши логістичні маршрути. Після відходу українських сил з Луганщини бійці бригади продовжили виконувати завдання вже під Бахмутом.

Із настанням весни бойовий шлях бригади продовжився на Луганщині — підрозділи заступили на оборону в районі Білогорівки, де ворог намагався розвинути наступ на лівому березі Сіверського Дінця, а бійцям доводилось утримувати позиції під щільним артилерійським вогнем. 

Влітку 2023 року підрозділи було залучено до утримання рубежів оборони у Серебрянському лісництві і у Харківській області на Сватівському напрямку. Вже під кінець осені бригада повернулась до Серебрянського лісу і зайняла там власну смугу відповідальності. Це місце військові прозвали «лісом чудес» через надмірну інтенсивність боїв і виснажливу позиційну боротьбу за кожен метр соснового масиву.

У лісі, перетвореному безперервними обстрілами на суцільне поле з обгорілих стовбурів, злагоджено діяли всі складові бригади: піхотні підрозділи утримували й відвойовували позиції, артилерія і екіпажі БпЛА методично придушували вогневі точки, знищували логістику, укриття та живу силу противника, розрахунки бойових машин підтримували оборонні дії, а аеророзвідка забезпечувала безперервний контроль за пересуваннями ворога, коригуючи вогонь і фіксуючи результати ураження.

Наприкінці літа Буревій було терміново переміщено до Харківської області аби посилити оборону в районі міста Купʼянськ. Характер боїв кардинально змінився — гвардійцям довелося адаптовуватися до відкритих просторів замість лісового масиву. Перші два місяці особовий склад закріплювався в лісосмугах, витримуючи безперервні стрілецькі бої та шквальні артилерійські обстріли, а забезпечення позицій доводилося організовувати через ризиковані логістичні рейди.

Зазнавши невдач у спробах прорвати оборону за допомогою колон бронетехніки, ворог змінив тактику і перейшов до просування дрібними піхотними групами, що намагалися непомітно проникати між українськими позиціями. Попри це, підрозділ утримував визначені рубежі, відбиваючи щоденні наступальні спроби противника та протидіючи ударам ворожих дронів по маршрутах постачання.

З грудня 2025 року підрозділи перекинули на Добропільський напрямок. Об’єднана зона відповідальності в межах корпусу дала змогу налагодити тісну координацію між суміжними частинами та успішно стримувати наступальні спроби ворога на Донеччині. Наразі бригада продовжує нарощувати бойовий потенціал, завдаючи противнику відчутних втрат у живій силі та техніці.