1-ша президентська бригада оперативного призначення «Буревій»

Історія

• 1994

  Створення бригади

  У 1994 році у структурі Міністерства внутрішніх справ України сформували військову частину, яка з часом лягла в основу 1-ї бригади оперативного призначення НГУ. На підрозділ покладалися завдання забезпечення державної безпеки, підтримання громадського порядку та охорони об’єктів стратегічного значення.

• 2014

  Перші бої

  Навесні 2014 року, одразу після анексії Криму, добровольці Самооборони Майдану лягли в основу двох резервних батальйонів оперативного призначення НГУ, сформованих на базі військової частини. Очолив перший з них генерал-майор Сергій Кульчицький, який відповідав за бойову підготовку та злагодження особового складу. Незабаром обидва батальйони вирушили на схід — брати участь в антитерористичній операції та вперше зіткнутися з ворогом.

  27 липня підрозділ реорганізували у 1-шу бригаду оперативного призначення НГУ — одну з перших у складі Нацгвардії, яку оснастили важкою бронетехнікою та гаубичною артилерією.

  Упродовж 2014 року бійці бригади брали участь у визволенні Слов’янська, Краматорська, Лисичанська та інших міст Донеччини й Луганщини, а також воювали під Іловайськом і Маріуполем.

• 2015

  Дебальцівський напрямок

  2015 рік бригада зустріла в жорстких боях на сході — стримуючи ворожий натиск під Вуглегірськом і Дебальцевим. Артилеристи підрозділу вели вогневу підтримку піхотинців, які тримали передові рубежі.

• 2017

  Почесне звання

  У серпні 2017 року указом Президента України бригаді присвоїли почесне найменування «Президентська імені гетьмана Петра Дорошенка».

• 2022

  Оборона столиці й боротьба за Схід

  З перших днів повномасштабного вторгнення бригада влилася до угруповання, яке тримало оборону Києва. Гвардійці захищали ключові об’єкти столиці та області, а також вели тяжкі бої за Мощун, Горенку й Романівку, зупинивши ворога на під’їздах до міста.

  Влітку 2022-го, коли головний удар росіяни спрямували на Луганщину, підрозділи бригади ввійшли до оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» й одразу опинилися в найгарячішій точці фронту. Бійці обороняли Сєвєродонецьк, де бої точилися за кожен квартал і промислову зону, а згодом утримували рубежі під Лисичанськом, який окупанти намагалися взяти в кільце, перерізавши шляхи постачання. Після відступу українських сил з Луганщини підрозділ продовжив виконувати завдання вже на бахмутському напрямку.

• 2022

  Битва за Луганщину

  Влітку 2022 року, коли росіяни спрямували головний удар на Луганщину, підрозділи бригади влилися до оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» — і опинилися в самому осередді запеклих боїв. Гвардійці тримали Сєвєродонецьк, де бої велися за кожен квартал і промзону міста, а згодом закріпилися під Лисичанськом, який ворог намагався взяти в оточення, перерізавши шляхи постачання. Коли українські підрозділи залишили Луганщину, бригада продовжила бойову роботу вже на бахмутському напрямку.

• 2023

  Гвардія наступу

  На початку 2023 року в рамках рекрутингової кампанії «Гвардія наступу» бригада отримала назву «Буревій». Підрозділи поповнювались новими добровольцями та озброєнням.

• 2023

  Смуга відповідальності

  Навесні бойовий шлях бригади продовжився на Луганщині — підрозділи стали на оборону в районі Білогорівки, де ворог намагався просунутись лівим берегом Сіверського Дінця, а бійцям доводилось тримати позиції під шквальним артилерійським вогнем.

  Влітку 2023-го підрозділи залучили до утримання рубежів у Серебрянському лісництві та на Сватівському напрямку Харківщини. Наприкінці осені бригада повернулась до Серебрянського лісу, отримавши там власну смугу відповідальності. Бійці прозвали це місце «лісом чудес» — через нескінченну інтенсивність боїв і виснажливу позиційну боротьбу за кожен метр соснового масиву.

• 2024

  Серебрянський ліс

  У лісі, де безперервні обстріли перетворили дерева на суцільне поле обгорілих стовбурів, злагоджено діяли всі складові бригади: піхота утримувала й відвойовувала позиції, артилерія та екіпажі БпЛА методично придушували вогневі точки противника, знищуючи його логістику, укриття та живу силу, розрахунки бойових машин підтримували наступальні й оборонні дії, а аеророзвідка вела безперервний контроль за пересуваннями ворога, коригуючи вогонь і фіксуючи результати ураження.

• 2024

  За мужність та відвагу

  Бойові заслуги бригади відзначив Президент України, вручивши підрозділу почесну відзнаку «За мужність та відвагу».
• 2024

  Куп'янський напрямок

  Наприкінці літа бригаду терміново перекинули до Харківської області — посилити оборону в районі Куп’янська. Характер боїв кардинально змінився: гвардійцям довелося пристосовуватись до відкритих просторів замість лісового масиву. Перші два місяці особовий склад закріплювався в лісосмугах, витримуючи безперервні стрілецькі бої та шквальні артилерійські обстріли, а забезпечення позицій доводилось організовувати через ризиковані логістичні рейди.

  Зазнавши невдач у спробах прорвати оборону колонами бронетехніки, ворог змінив тактику й перейшов до просування дрібними піхотними групами, що намагались непомітно просочитись між українськими позиціями. Попри це підрозділ утримував визначені рубежі, щодня відбиваючи наступальні спроби противника та протидіючи ударам ворожих дронів по маршрутах постачання.

• 2025

  1-й корпус НГУ «Азов»

  Навесні 2025 року, коли Сили оборони України реформували структуру управління, «Буревій» став частиною новоствореного 1-го корпусу Національної гвардії «Азов».

• 2026

  Добропільський напрямок

  Відтоді, з грудня 2025 року, бригада виконує завдання на Добропільському напрямку. Спільна зона відповідальності в межах корпусу дозволила налагодити злагоджену взаємодію із суміжними підрозділами та стримати ворожий наступ на цій ділянці Донеччини. Сьогодні «Буревій» продовжує нарощувати бойову спроможність, завдаючи противнику відчутних втрат у живій силі й техніці.